Діти – наше майбутнє

Сьогодні ми часто чуємо: «діти – цвіт нації», «майбутнє заради дітей»…Дійсно, в цих словах закладена справжня суть батьківського життя, однак гірко, коли той цвіт так швидко гине від рук людей, які його породили, від рук рідних матері чи батька.  І тоді вислів «я тебе породив, я тебе і вб’ю»  набуває не такого вже й жартівливого характеру, а того, що називається сирітством, каліцтвом, а іноді і смертю.

У народі кажуть: «Придбали діти, дбайте, щоб було що й надіти». Однак, реальне життя маленьких дітей, батьків яких ледь-ледь не позбавляють батьківських прав через надмірне вживання спиртних напоїв і ряду інших причин, не можливо уявити навіть у жахливому сні. Коли одні діти доглядають інших, молодших, а батьки готуються розпити наступну пляшку горілки – це велика проблема. Адже таких псевдо батьків не турбує у якому стані їхнє житло, чи є тут належні умови проживання та чи відповідають вони усім необхідним стандартам, вони не переймаються брудним ліжечком, у якому бавиться їхня дитинка, їх не бентежить чи має малеча у що одягнутися і, кінець кінцем, що поїсти. Отже неналежне виконання батьками своїх обов’язків тягне за собою,  те що їх дітей виховує вулиця. Діти стають  дорослими занадто швидко, і тоді самі вирішують, що їм можна робити і як жити, врешті решт, зазвичай, діти яких виховує вулиця стають на лави підсудних. Так Козятинським міськрайонним судом розглянуто 23 обвинувальних акта відносно неповнолітніх.

В провадженні Козятинського міськрайонного суду у 2015 році перебувало 21 справа про позбавлення батьківських прав.

При цьому, батькам надавалася можливість виправити ситуацію, створити належні умови для проживання та виховання дітей, однак, в більшості випадків, позитивних змін не відбувалось. 

Слід також зазначити, що рішення суду про позбавлення батьківських прав є крайнім заходом та винесені виключно з метою захисту інтересів дітей, а не з метою покарати батьків.

На жаль, сьогодні однією з причин прагнення народити дитину є не бажання стати батьками, дати життя та любов новій людині, а отримання державної допомоги при народженні дитини, при цьому на утримання цієї дитини, здебільшого, витрачається лише мізерна частина від отриманих коштів. Таким чином, прагнення держави підтримати батьків, надавши їм початкову допомогу в утриманні новонародженої дитини, перетворюють на бізнес: народили дитину – отримали гроші, а потім ця дитина вже їм не потрібна. Однак, як говорить народна мудрість - «Не ті батьки, що на світ привели, а ті, що в люди вивели».

Не позитивні наслідки для дитячої психіки несе і розірвання шлюбу, адже дитина не може обрати, кого вона любить більше – батька чи матір, а постійні суперечки між ними змушують її страждати. Крім того, ні для кого не секрет, що діти беруть приклад зі старших, щодо «належної» поведінки чоловіка та жінки в сім’ї. Тому, якщо хлопчик в дитинстві бачить, що батько зухвало, зневажливо ставиться до матері, дозволяє собі підняти на неї руку – то і в своїй майбутній сім’ї він буде діяти так само, вважаючи це нормою. Тому перш ніж вчинити на очах дитини ті чи інші дії, слід замислитись, який приклад ми їй подаємо.

Як не прикро, однак справи про розірвання шлюбу є чи не найчисленнішими з усіх видів цивільних справ. Так, у 2015 році в Козятинському міськрайонному суді було розглянуто 188                         справ про розлучення.

Також численними є спори про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Часто один з батьків залишає сім’ю та забуває про існування дитини, яка потребує батьківського тепла та матеріального утримання, а іноді відмовляється від надання такого утримання, що змушує другого звертатись до суду з позовом про примусове стягнення аліментів на утримання дитини.

Лише у 2015 році до суду з позовом про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей звернулось180 осіб.

Іноді кажуть, що для батьків найкращим подарунком долі є дитина. Починаєш сумніватися, чи так воно? Може то для дитини найкращим подарунком долі повинні бути добрі, люблячі і відповідальні батьки?

Тож схаменіться, дорогі татусі і матусі, не руйнуйте життя своїх дітей, не ламайте майбутнього, не зривайте цвіту нашого, бережіть свою кровинку, бо рани до віку болітимуть у ваших серцях, якщо вони, звичайно, у вас ще є.