flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення щодо застосування Козятинським міськрайонним судом кримінально-процесуального законодавства при призначенні судових експертиз і використанні їх висновків у кримінальному судочинстві у 2010 році

04 червня 2011, 10:30
УЗАГАЛЬНЕННЯ
щодо застосування Козятинським міськрайонний судом
кримінально-процесуального законодавства
при призначенні судових експертиз і використанні їх висновків
у кримінальному судочинстві у 2010 році
 
 
 Козятинським міськрайонний судом узагальнено практику застосування кримінально-процесуального законодавства при призначенні судових експертиз і використанні їх висновків у кримінальному судочинстві у 2010 році.
 
Судом призначались експертизи за такими категоріями справ:
 
-                           по обвинуваченню П. за ч. 2 ст. 125 КК України призначено судово-медичну експертизу для визначення ступеня тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень потерпілій, за клопотанням адвоката. На вирішення експерта поставлені такі питання: до якого ступеня тяжкості відносяться тілесні ушкодження, отримані потерпілою за обставин зазначених у справі та їх характер; від дії яких предметів могли виникнути дані тілесні ушкодження та можливий час їх отримання. Проведення експертизи доручено експертам Вінницького обласного бюро судово-медичних експертиз.
 
-                           По обвинуваченню Т., Б. та В. за ч. 1 ст. 125 КК України призначено судово-медичну експертизу для визначення ступеня тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень потерпілім, за клопотанням адвокатів. На вирішення експерта поставлені такі питання: які тілесні ушкодження були отримані Т., їх характер та ступінь важкості, за обставин зазначених у справі; які тілесні ушкодження були отримані Б., їх характер та ступінь важкості, за обставин зазначених у справі. Проведення експертизи доручено експертам Вінницького обласного бюро судово-медичних експертиз.
 
 
-                           По обвинуваченню Т. за ч. 3 ст. 186, ч. ст. 309 КК України призначено судово-психіатричну експертизу з метою встановлення психічного стану підсудного, оскільки під час розгляду справи поведінка підсудного викликала у суду сумніви щодо психічного стану здоров’я. На вирішення експерта поставлені такі питання: чи страждав підсудний на момент вчинення злочину будь-якою душевною хворобою, якщо так, чи міг він усвідомлювати свої дії та керувати ними; чи не страждає підсудний на теперішній час будь-якою душевною хворобою, якщо так, то чи усвідомлює він свої дії та чи може керувати ними; якщо підсудний страждає душевною хворобою, то чи потребує застосування заходів медичного характеру та чи є він на теперішній час осудним. Про ведення експертизи доручено експертам Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. Ющенка О.І.
 
-                           По обвинуваченню П. за ч. 2 ст. 186 КК України призначено судово-психіатричну експертизу з метою встановлення психічного стану підсудного. На вирішення експерта поставлені такі питання: чи страждав підсудний на момент вчинення злочину будь-якою душевною хворобою, якщо так, чи міг він усвідомлювати свої дії та керувати ними; чи не страждає підсудний на теперішній час будь-якою душевною хворобою, якщо так, то чи усвідомлює він свої дії та чи може керувати ними; якщо підсудний страждає душевною хворобою, то чи потребує застосування заходів медичного характеру та чи є він на теперішній час осудним. Проведення експертизи доручено експертам Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. Ющенка О.І.
 
 
Узагальнення показало, що суд суворого дотримувався вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків при поставці вироку.
Судом не призначались експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду (зокрема щодо вини, неосудності чи недієздатності особи тощо).
Випадків повернення справ на додаткове розслідування через не проведення слідчими органами експертиз не було.
Скасованих судових рішень через порушення вимог кримінально-процесуального закону, які регламентують порядок призначення судових експертиз і використання їх висновків, права сторін та отримання роз’яснень по цим висновкам не було.
 У кримінальному судочинстві обов'язковою умовою призначення експертизи є порушення кримінальної справи. У кримінальних справах, які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, рішення про призначення експертизи було прийнято суддею під час її судового розгляду шляхом винесення відповідної постанови.
Відповідно до ст. 273 КПК постанови суддів про призначення експертиз були складені як окремі документи з наведенням у них мотивів прийнятого рішення про призначення експертизи та чітким викладенням питань, що стосуються предмета останньої. В постановах зазначено, які подані учасниками судового розгляду питання і з яких мотивів відхилено.
Суд, керуючись ст. 273 і 310 КПК, прийнявши рішення про проведення експертизи виносить постанову і направляє її з необхідними матеріалами до судово-експертної установи для виконання в порядку, передбаченому ст. 198 КПК.
За змістом ст. 75 КПК  при розгляді справ судом  справ двічі призначались повторні експертизи. Так по кримінальні справі про обвинуваченню Р. за ст. 128 КК України призначено повторну судово-медичну експертизу для визначення характеру та ступеня тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень потерпілому, за клопотанням адвоката. На вирішення експерта поставлені такі питання: які в дійсності тілесні ушкодження були отримані потерпілим, їх характер, давність отримання, можливість отримання за обставин, викладених в справі, характер та ступінь важкості. Проведення експертизи доручено експертам Вінницького обласного бюро судово-медичних експертиз. По кримінальні справі по обвинуваченню П. за ст. 128 КК України, призначено повторну судово-медичну експертизу для визначення характеру та ступеня тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень потерпілому, за клопотанням адвоката. На вирішення експерта поставлені такі питання: який характер, механізм отримання, локалізація, час настання та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого; чи могли виникнути дані тілесні ушкодження при обставинах, викладених у постанові слідчого; чи були тілесні ушкодження, заподіяні потерпілому, такими, що були небезпечними для його життя чи здоров’я; чи вплинуло на наслідки отриманого потерпілим тілесного ушкодження та факт встановлення йому другої групи інвалідності те, що він був госпіталізований в лікарню через добу після отриманої травми, якщо вплинуло, то як саме. Проведення експертизи доручено експертам Вінницького обласного бюро судово-медичних експертиз.
Таким чином повторна експертиза судом призначалась тоді, коли виникали сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
В постановах про призначення повторної експертизи зазначались обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.
Акт судово-медичного обстеження особи є документом, в якому викладаються і засвідчуються обставини, що мають значення для справи (наявність тілесного ушкодження, захворювання тощо), тому згідно зі статтями 65 і 83 КПК вони можуть бути використані як докази в кримінальному судочинстві за умови, що проведення експертизи не є обов'язковим (ст. 76 КПК). Частіше за все вони використовуються під час розгляду справ приватного звинувачення.
При дослідженні висновків експертів в кримінальних справах, суд виходив з того, що згідно зі ст. 67 КПК висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
При перевірці й оцінці експертного висновку  у контексті ст. 65, 66 КПК України та можливості його використання у кримінальному судочинстві суд з'ясовував:
- чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи;
- чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;
- компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;
- достатність поданих експертові об'єктів дослідження;
- повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;
- узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи;
- обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
            Під час розгляду кримінальних справ Козятинським міськрайоним судом висновки спеціалістів не використовувався. При винесенні постанов про призначення експертиз, судді правильно формулювали питання, постановлені на вирішення експерта, належним чином обґрунтовували необхідність призначення експертиз, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень».
 
Узагальнення провів суддя Козятинського
міськрайонного суду Вінницької області                                         В.Л. Сєчко