Узагальнення судової практиики вирішення слідчими суддями питань, пов’язаних із слідчими (розшуковими ) діями за 1 півріччя 2014 року

У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я

       Козятинського  міськрайонного   суду  Вінницької області

        судової практиики  вирішення слідчими суддями  питань, пов’язаних із слідчими  (розшуковими ) діями  за 1 півріччя 2014 року.

               На виконання завдання  Вінницького апеляційного суду  № 924/1-09/2014 проведено узагальнення судової практиики  вирішення слідчими суддями  Козятинського міськрайонного суду  Вінницької області питань, пов’язаних із слідчими  (розшуковими ) діями  за 1 півріччя 2014 року.

            Слідчі ( розшукові ) дії є діями, спрямованими на отримання

( збирання ) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному проваджені.  Порядок  проведення    слідчих ( розшукових) дій     визначений у главі 20 КПК України .

     Слідчу( розшукову) дію  слід розуміти як передбачений Кримінальним процесуальним кодексом захід, який застосовується компетентними особами для збирання, дослідження та використання доказів під час  конкретного кримінального провадження, а також перевірка раніше отриманих у цьому кримінальному проваджені доказів або інших встановлених фактів. 

      Відповідно до вимг ст. 223 КПК України підозрюваний, обвинувачений і їх законний представник та  захисник  як сторона захисту , а також потерпілий, мають право звернутися з клопотанням про проведення процесуальної дії і бути ініціатором  проведення  слідчої (розшукової ) дії.

       Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення  присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та  законні інтереси  можуть бути обмежені або порушені. Перед  проведенням слідчої (розшукової ) дії особам, які беруть у ній участь, розяснюються їх права і обовязки, передбачені КПК, а також відповідальність, встановлена цим законом.

       Одним із різновидів слідчої (розшуковї ) дії є допит, що проводиться з метою збирання доказів  шляхом отритмання зафіксованих у словесній формі  в протоколі й іншими передбаченими законом способами показань допитаної особи про відомі  їй обставини кримінального правопорушення .

        Під час досудового розслідування  допиту підлягаюь підозрюваний, свідок, потерпілий, щодо відомих їм обставин у кримінальному проваджені. 

        Стаття 225 КПК України  закріпила порядок допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні.  Частина перша зазначеної статті передбачає, що у виняткових випадках, повязаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя чи здоров’я  свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження  має право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потрепілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб.

           Таке клопотання  повинно подаватись до суду за місцем проведення досудового розслідування і мати у своєму обгрунтуванні викладення конкретних й реальних причин, які вказують на необхідність отритмання від певної особи  показань і водночас існування  на час подання й розгляду клопотання чи на майбутнє  на  час розгляду кримінального провадження  в суді ,небезпеки для життя і здоров’я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, чи інших обставин, що, можуть вплинути на повноту чи достовірність показань.

       Зазначенне в статті поняття « наявність інших обставин, що можуть унеможливлювати їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань сторони,»  є  оціночним поняттям і в кожному конкретному  випадку визначається   особою, яка звертається з клопотанням, самостійно . Тому слідчому судді необхідно  в кожному конкретному випадку підходити до вирішення  клопотання  зважено, з огляду на обставини кримінального провадження .    

         Для допиту тяжкохворого  свідка, , потерпілого під час досудового розслідування може бути проведено виїзне судове  засідання.  Таке засідання  повинно проводиться лише у випадках, якщо  хвороба дійсно загрожує  життю чи може призвести до інших тяжких наслідків, у разі переміщення особи для допиту до приміщення суду.  Тяжкість хвороби- це оціночне поняття, проте   стан хворого та тяжкість хвороби  повинна бути підтверджена  відповідною медичною документацією з висновками лікарів , як фахівців в галузі медицини.

      Слідчими суддями Козятинського міськрайонного суду такі виїзні засідання не проводились.

        В  1 півріччі 2014 року       на розгляд  Козятинськиого   міськрайонного  суду Вінницької області   надійшло 6  клопотань слідчого  про допит свідків та потерпілих.

Із них 1 клопотання повернуто слідчому  за його заявою для доопрацювання ; 

4 клопотаннь слідчого  про допит свідків були заявлені  в рамках одного кримінального провадження  , де слідчим суддею  відмовлено  в задоволені  зазначених клопотань :;

-          1 клопотання  про допит свідків було слідчим  суддею задоволено.

У  справах про відмову  в задоволені клопотання слідчого про допит свідків суддя виходив із того, що слідчим не надано жодних доказів винятковості  даного випадку, який міг би вплинути на достовірність показів  даного свідка  із-за службової залежності  від начальника, та є його припущенням на майбутнє.

Стаття  225 КПК України передбчає допит свідка чи потерпілого в суді слідчим  суддею при наявності виняткових обставин,  внаслідок яких існує небезпека для життя чи здоровя свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби  чи інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді.   Проте   вивчивши   матеріали узагальнення  вбачається,  що  слідчий не  зазначає обставини, що  є винятковими, а посилається на  те, що буде існувати вплив на свідка зі сторони  обвинуваченого із-за службової залежності..  Проте  в    КПК  існують  інші положення, які дають право слідчому  забезпечити безпеку свідка. Складається враження, що слідчий зловживає своїм  правом, передбаченим ст. 225 КПК України. Крім того залишається спірним питання, чи вправі   слідчий суддя  відмовити  особі, яка звертається з таким клопотанням, у  допиті свідків чи потерпілих в суді та чи не буде це суперечити  ст. 22 КПК України  та обмежувати право сторони на збирання та подання доказів.

         У справі при розгляді клопотання   слідчого про допит свідка та потерпілого     слідчим  суддею було проведено допит свідка  та потерпілого  з участю прокурора, захисника , потерпілого, обвинуваченого, свідків.  Допит фіксувався технічними засобами «Оберіг «, диск звукозапису був направлений слідчому для приєднання до матеріалів кримінального провадження. Проте слідчим суддею не приймалось з даного приводу процесуального рішення..

         Дане питання є  спірним і потребує  розяснення, так як чітко в КПК   не виписано.  Так ст. 225 ч.1 КПК  України зазначено, що допит свідка проводиться з дотриманням правил проведення допиту  під час судового розгляду.  Під час судового розгляду  при допиті свідка  його покази фіксуються  на  диск звукозапису  і  при цьому   суддя не виносить процесуального документа.   Чинний КПК не містить вказівку  з приводу того,  що слідчий суддя  при розгляді   такого клопотання  зобовязаний  виносити ухвалу.

        Однією із слідчих (розшукових ) дій  процесуального характеру  є  призначення експертизи для  проведення досліджень і надання висновку експерта з питань, вирішення   яких потребує спеціальних знань в галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла.  Експертиза проводиться за зверненням сторони кримінального провадження або за  дорученням слідчого судді  чи суду якщо для зясування обставин що мають значення для  кримінального провадження , необхідно використати спеціальні знання.

         Стаття 243 КПК України визначає можливість та загальний  порядок залучення експерта  стронами кримінального провадження . Частина перша  даної статті передбачає  порядок залучення експерта стороною обвинувачення.  У частині другі зазначеної статті передбачено право захисту самостійно залучати експертів  на договірнихумовах для проведення експертизи , зокрема й обовязкової.

           У разі відмови  слідчого, прокурора в задоволені клопотання сторони захисту про залучення експерта особа, що заявила відповідне клопотання, має право звернутися з клопотанням про залучення експерта до слідчого судді. ( ч.1 ст. 244 КПК України ).   Розгляд клопотання про залучення експерта  проводиться відповідно до вимг ст. 244 КПК України слідчим  суддею  в межах  територіальної юрисдикціїї якого здійснюється  досудове розслідування  протягом 5 днів з дня надходження такого клопотання. . Клопотання  сторони захисту  щодо залучення експерта слідчий суддя розглядає за умови додержання вимог ч.2 ст. 244 КПК України . Якщо вимоги зазначеної норми закону не виконані, слідчий суддя повертає клопотання особі, яка  його подала , де зазначає причини поверення, про що постановля ухвалу.

          За   1 півріччя 2014 року  слідчими суддями  Козятинського  міськрайонного    суду  не розглядались  скарги на постанови слідчого,  прокурора про відмову  в задоволені клопотання про проведення слідчих (розшукових ) дій, що стосується скарг на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволені клопотання про  залучення експерта ; не розглядались також клопотання сторони захисту про залучення експерта, поданих після відмови слідчого, прокурора в  задоволені такого клопотання ;  не розглядались клопотання щодо примусового залучення особи для проведення медичної або  психіатричної експертизи, а також питання що стосується примусового відубрання зразків для експертизи. 

Суддя Козятинського міськрайонного суду                      В.А.Воронюк