Узагальнення практики розгляду Козятинським міськрайонним судом цивільних справ із спорів, що виникають з кредитних правовідносин за І півріччя 2014 року

                                                                                                          Узагальнення

практики розгляду Козятинським міськрайонним судом цивільних

справ із спорів, що виникають з кредитних

правовідносин за І півріччя 2014 року

Переважна кількість спорів пов’язана з неможливістю своєчасного виконання прийнятих на себе договірних зобов’язань як з повернення кредиту, так і вкладу через зміни у фінансовому стані учасників таких правовідносин, нерідко присутнім є й суб’єктивний фактор небажання з різних підстав повернути отримане за договором.

У І півріччі 2014 р. до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області надійшло 553 цивільні справи позовного провадження, із них 84 справи, що виникають з кредитних правовідносин, залишок нерозглянутих справ на звітний період - 48.

Зокрема, це були вимоги кредитора про стягнення боргу за кредитним договором, а також відсотків за користування кредитом та відповідних штрафних санкцій за невиконання (несвоєчасне) виконання кредитного договору. Основними причинами виникнення таких спорів є наслідки порушення договору позичальниками у частині виконання зобов’язання належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору. Майже в усіх випадках ця обставина, зокрема, пов’язана з відсутністю коштів, а також іншого майна у позичальника для виконання умов кредитного договору, а також зі збільшенням банком відсоткової ставки за кредитними договорами в односторонньому порядку, що до внесення законодавчих змін передбачалось умовами договору.

Правова природа кредитних правовідносин урегульована в нормах цивільно-правового зобов’язального інституту «Позика. Кредит. Банківський вклад» (глава 71 ЦК України), Закону України «Про банки і банківську діяльність» та інших відповідних правових актах. Зокрема, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» вперше дав поняття кредитної операції, товарного, комерційного та фінансового кредитів.

Предметом кредитного договору – є лише грошові кошти (на відміну від договору позики). Гроші, як предмет кредитного договору, відносяться до категорії речей, визначених родовими ознаками, які можуть вільно відчужуватись чи переходити від однієї особи до іншої в порядку універсального правонаступництва (спадкування, реорганізація юридичної особи) чи іншим способом (сингулярне правонаступництво).

Також треба звернути увагу на те, що певні процесуальні норми застосовуються з особливостями, характерними лише для справ,

що випливають з кредитних правовідносин.

Перш за все суд має з'ясувати два найважливіших процесуальних питання:

1) чи підлягає справа розгляду в порядку цивільного судочинства (питання юрисдикції);

2) чи підсудна справа цьому суду (питання територіальної підсудності), правильне вирішення яких надасть змогу в подальшому для розгляду справи здійснювати наступні процесуальні дії.

1. При з'ясуванні питання щодо належності справи до розгляду в порядку цивільного судочинства суд має виходити з вимог статей 15, 16 ЦПК України: суди розглядають справи, що випливають із цивільних правовідносин і, при цьому, не повинні допускати об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Законодавчі акти, які застосовуються судом при вирішення справ із кредитних правовідносин, не встановлюють ніяких виключень із наведених положень процесуального закону.

У І півріччі 2014 р. Козятинським міськрайонним судом Вінницької області було розглянуто 88 цивільних справ даної категорії, із ухваленням рішення розглянуто 74 справ, із ухваленням заочного рішення 33 справи. Із задоволенням позову розглянуто 67 справи, дві справи було передано на розгляд до іншого суду, у 5 справах провадження було закрито, 7 справ було залишено без розгляду. Пред’явлено до стягнення на суму 6026185 грн., присуджено до стягнення - 3250597 грн. Залишок нерозглянутих справ за звітний період – 44, зупинено провадження – 1.

Із них справа за позовом Р. до ПАТ «ОТП Банк» про визнання кредитного договору, додаткових договорів до нього та договору іпотеки недійсними. Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 02.09.2013 р. в задоволенні позову Р.  відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 14.01.2014 р. рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання договору іпотеки недійсним скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов у цій частині задоволено та визнано недійсним договір іпотеки від 04.08.2008 р., укладений між Р. та ЗАТ «ОТП Банк». У решті – рішення суду залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.05.2014 р. рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької обл. від 02.09.2013 р. та рішення апеляційного суду Вінницької обл. від 14.01.2014 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, так як договір іпотеки від 04.08.2008 р. був укладений з банком з Р. таким чином Р. не був стороною в договорі, у зв’язку з чим при укладенні даного договору не були порушені його права. Таким чином, Р. не мав підстав на звернення до суду за захистом своїх порушених прав шляхом визнання договору іпотеки недійсним. Крім того, судами було неповно встановлено коло осіб, які мають безпосереднє відношення до предмету спору, прав та інтересів яких стосується позов.

Справа за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до Ж., П., М., М., М., за участю третьої особи без самостійних вимог – органу опіки та піклування Козятинської міської ради про виселення. Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 16.05.2014 р. позов задоволено частково, виселено Ж. з квартири, у решті вимог – відмовлено. Рішенням апеляційного суду Вінницької обл. від 27.06.2014 р. рішення Козятинського міськрайонного суду від 16.05.2014 р. в частині відмови у виселенні Ж., П., М., М., М. – скасовано. Позов у цій частині позовних вимог – задоволено. Виселено Ж., П., М., М., М. з квартири. Відмовляючи у  задоволенні вимог про виселення інших відповідачів, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не звертався до них з письмовою вимогою про добровільне звільнення житла відповідно до вимог ч. 2 і 3 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку». Однак, зі змісту листа ПАТ КБ «Приватбанк» від 21.02.2014 р. вбачається, що хоча на його початку банк дійсно звертається лише до Ж., вимагаючи при цьому від неї повернення суми кредиту та виконання інших умов договору, але в послідуючому банк письмово вимагає звільнити квартиру не тільки Ж., а й усіх членів її сім’ї та інших мешканців цієї квартири. При цьому, на першій сторінці листа в якості адресата вказана не лише Ж., а й інші відповідачі.     

Справа за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до А., А., А., А., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Козятинської міської ради Вінницької обл. про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зустрічним позовом А. до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання договору кредиту недійсним. Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 18.03.2014 р. у позові ПАТ КБ «Приватбанк» та зустрічному позові А. відмовлено повністю. Так як на момент укладення договору іпотеки право власності і право користування квартирою мав лише А. (так як був зареєстрований у вказаній квартирі лише він один), суд прийшов до помилкового висновку про недійсність договору іпотеки, а відтак рішення в частині позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову. Так, рішенням апеляційного суду Вінницької обл. від 16.04.2014 р. рішення Козятинського міськрайонного суду від 18.03.2014 р. скасовано. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на квартиру та виселено відповідачів із вказаної житлової квартири.

Справа за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до К. про звернення стягнення на предмет застави. Ухвалою судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької обл. від 12.02.2014 р. відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» з тих підстав, що вже є рішення, яке набрало законної сили у спорі між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав. Ухвалою апеляційного суду Вінницької обл. від 29.04.2014 р. ухвалу судді Козятинського міськрайонного суду від 12.02.2014 р. скасовано, а матеріали справи направлено у Козятинський міськрайонний суд для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Так як питання про тотожність обох спорів треба вирішувати не лише за загальними ознаками предмету позову чи його суб’єктивному складу, але за його конкретним змістом.

Справа за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до Ц. про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 08.08.2013 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішенням апеляційного суду Вінницької обл. від 10.10.2013 р. рішення Козятинського міськрайонного суду від 08.08.2013 р. в частині відмови в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до Ц. про стягнення заборгованості за кредитом і відсотків за користування кредитом скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з Ц. на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором станом на 18.10.2012 р. в сумі 8107,40 грн., що складається з 8102,42 грн. – заборгованості за кредитом та 4,98 – заборгованості по відсоткам за користування кредитом, а також 81,07 грн. судового збору. В решті рішення залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.03.2014 р. рішення апеляційного суду Вінницької області від 10.10.2013 р. в частині вирішення вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до цього суду. В іншій частині рішення апеляційного суду залишено без змін. Рішенням апеляційного суду Вінницької обл. від 14.04.2014 р. рішення Козятинського міськрайонного суду від 08.08.2013 р. в частині відмови в задоволенні позову про стягнення неустойки (пені, штрафу) скасовано. Стягнуто з відповідача пеню, нараховану банком протягом 3 років з дня, коли зобов’язання повинне бути виконане позичальником, так як умовами надання споживчого кредиту фізичним особам (на які погодився та підписав позивальник Ц. встановлено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов’язань здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов’язання повинно бути виконане позичальником.  Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна позовна давність в один рік. Частиною 1 ст. 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Справа за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до Д., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Д. про звернення стягнення на предмет іпотеки. Ухвалою Козятинського міськрайонного суду від 28.02.2014 р. провадження у справі закрито з тих підстав, що померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Ухвалою апеляційного суду Вінницької обл. від 14.04.2014 р. ухвалу Козятинського міськрайонного суду від 28.02.2014 р. змінено. Провадження по справі закрито, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. По справі встановлено, що відповідач помер в 2006 р., а позов до нього пред’явлено у 2013 р. в зв’язку з наведеним, позовна заява у порядку цивільного судочинства не підлягає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України є підставою для закриття провадження у справі. Тобто, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про закриття провадження у справі, однак не вірно зазначив правову підставу закриття провадження у справі – п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, зазначивши, що дані правовідносини не допускають правонаступництва.

 Справа за позовом ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до Б. про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 26.11.2013 р. відмовлено в задоволенні позову, так як позивачем не надано доказів на підтвердження факту отримання відповідачем кредиту. Рішенням апеляційного суду Вінницької обл. від 28.01.2014 р. рішення Козятинського міськрайонного суду від 26.11.2013 р. скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково, виходячи з того, що відповідачем була заповнена та підписана заява – анкета на отримання «Кредиту готівкою» та відкриття поточного  рахунку,  згідно якої позичальнику було відкрито поточний рахунок. А тому, висновок суду про те, що по справі відсутні відомості щодо фактичного отримання відповідачем кредиту є безпідставними і не відповідають встановленим обставинам справи.

Суддями Козятинського міськрайонного суду Вінницької області суворо дотримуються виконання вимог процесуального закону у частині ухвалення заочних рішень, оскільки частка ухвалених заочних рішень є значною.

Виходячи з вказаного узагальнення можна зазначити, що вищезазначені на прикладах проблемні питання при розгляді справ даної категорії, судді Козятинського міськрайонного суду брали до уваги, опрацьовували та вивчали їх зміст разом з нормами чинного законодавства у сфері кредитних правовідносин, для подальшого винесення законних та справедливих рішень.

Результати проведеного узагальнення свідчать, що в цілому судді Козятинського міськрайонного суду дотримуються вимог норм матеріального та процесуального права при розгляді справ у спорах, які випливають з кредитних відносин, завжди достатньо повно з’ясовують фактичні обставини справи, дають правильну юридичну оцінку доказам, належним чином перевіряють пояснення сторін, у зв’язку з чим постановлені судові рішення повною мірою відповідають вимогам статей 213 – 215 ЦПК України. Треба зазначити, що суддями Козятинського міськрайонного суду застосовуються, крім норм Цивільного кодексу України, Закони України, які регулюють спірні правовідносини у справах даної категорії, зокрема, «Про заставу», «Про іпотеку», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», «Про банки і банківську діяльність», «Про кредитні спілки», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про Національний банк України» та інші.

Суддя Козятинського міськрайонного суду                                      О.О. Крейдін